Дев'ять років тому, 12 березня 2008 року, міжнародна організація Репортери без кордонів (Reporters Without Borders) під патронатом ЮНЕСКО для залучення уваги громадськості до проблеми вільного доступу в інтернет у всій планеті, провела День свободи слова в інтернеті (Online Free Expression Day).
Тоді у перелік держав-"ворогів інтернету" потрапили 15 країн. Серед них Білорусь, Туркменістан, Узбекистан, М'янма, Китай, Куба, Єгипет, Ефіопія, КНДР, Саудівська Аравія, Сирія, Туніс, В'єтнам та Зімбабве.
У доповіді, яка вийшла в рамках Дня свободи слова в інтернеті в 2012 році, "ворогами інтернету" було названо 12 країн, які різними методами обмежують доступ своїх громадян до інформації у мережі. До списку увійшли Білорусь, Бахрейн, М'янма, Китай, Куба, Іран, Північна Корея, Саудівська Аравія, Сирія, Туркменистан, Узбекистан і В'єтнам.
До цього ж списку з 2010 року входить Росія. Укладачі списку зазначили, що в Росії широкого поширення набули кібератаки, спрямовані проти низки інтернет-ресурсів.
Зазначимо, що у2013 році Україна в рейтингу свободи преси від Репортерів без кордонів втратила відразу десять рядків і опинилася на 126-му місці. Експерти пояснили це тим, що рівень насильства щодо журналістів досяг нового піку, а винні залишаються безкарними, що робить вразливими незалежні медіа. У свою чергу, Росія посіла 148-у сходинку, Азербайджан - 156-у, Білорусь - 157-у, Казахстан-160-у.
Раніше повідомлялося, що українська влада вирішила зайнятися інтернет-злочинністю. У МВС розробили законопроект, за яким хакерські атаки на веб-ресурси держорганів і пропаганду жорстокості у мережі вважатимуть загрозою національній безпеці України.
Громадська організація «Інтерньюз-Україна» провела експертне опитування під назвою «Дотримання свободи Інтернету в умовах збройного конфлікту». Метою опитування було дізнатися потенційні ризики доступу користувачів до мережі та з’ясувати, чи накладає воєнний конфлікт на Донбасі обмеження діяльності журналістів та блогерів в Україні. Результати дослідження було представлено в Краматорську 18 січня.
У період із 12 грудня 2016 року до 12 січня 2017 року було опитано 100 респондентів з України. До цільової аудиторії опитування увійшли респонденти з трьох ключових груп: представники медіаспільноти (професійні журналісти й редактори українських ЗМІ національного та місцевого рівня), правозахисники та експерти галузі інтернет-технологій.
Респонденти вважають, що воєнний конфлікт на сході України накладає обмеження на вільний розвиток інтернету в Україні з огляду на саморегуляцію та самоцензуру в медійній сфері. Суттєва кількість експертів (43%) приймають певні обмеження свободи Інтернету для користувачів з метою забезпечення безпеки країни. В той же час майже третина (35%) респондентів опитування висловлюються проти будь-яких обмежень свободи Інтернету.
Ключові результати дослідження:
1. Незначні загрози для України
Більшість опитаних респондентів (57%) вважають, що загрози для свободи інтернету в Україні існують, проте вони є незначними. Ще 22% переконані, що ризики є високими.
2. Респонденти знають про маніпуляції на користь влади, тиск на провайдерів та блокування.
Респонденти опитування найбільше ознайомлені з такими різновидами порушень свободи інтернету, як:
- проурядові маніпуляції в онлайн-дискусіях (56%)
- тиск на інтернет-провайдера (49%)
- блокування контенту (49%)
3.Найбільше остерігаються маніпуляцій на користь влади в інтернеті та блокування контенту.
Респонденти очікують, що в найближчі два роки для України найбільш вагомими будуть такі порушення:
- проурядові маніпуляції в онлайн-дискусіях та блокування контенту (65%)
- законодавчі ініціативи, що обмежують Інтернет-свободу (59%)
- тиск на Інтернет-провайдерів (52%)
4. Без змін на краще зі свободою інтернету
Переважна більшість респондентів (55%) не побачили значних змін в ситуації зі свободою Інтернету в 2016 році порівняно з попереднім роком. Однак 40% зазначили, що ситуація погіршилася. Тільки 4% переконані, що ситуація зі свободою Інтернету покращилася в 2016 році.
5. СБУ та МВС як фактор ризику для інтернету
Найбільш потенційними обмежувачами свободи Інтернету серед переліку урядових інституцій респонденти назвали Службу безпеки України (77% ) та Міністерство внутрішніх справ (59%).
6. Деякі обмеження можливі заради безпеки
Значна частина респондентів є чутливими до питання безпеки країни під час конфлікту. Так, 43% висловилися, що приймають певні обмеження свободи Інтернету для користувачів під приводом забезпечення безпеки країни. Однак 35% вважає, що обмежень не повинно бути за жодних обставин.
7. Правила для журналістів – радше так.
Відповідаючи на запитання щодо умов роботи журналістів під час воєнного конфлікту, 41% респондентів висловилися за необхідність регулювання роботи журналістів в зоні АТО. Однак 32% висловилися проти такого регулювання.
8. Забороняти не дозволено
Останнє розгорнуте запитання стосувалося теоретичного інциденту в зоні АТО. За легендою, «блогер з Краматорська побачив пересування військової техніки в місті й опублікував про це пост з фотографіями у Фейсбуці. СБУ змушує видалити пост».
58% опитаних вважають, що в такій ситуація СБУ діяла б неправомірно, хоча блогеру не варто було б публікувати подібний пост. Ще 8% вказує на неправомірність дій СБУ й безумовне право блогера публікувати контент.
На правомірності дій СБУ щодо блогера вказали 19% опитаних респондентів.
Опитування було здійснене в рамках проекту «Інтернет-свобода в Україні: підтримуючи засади свободи слова та безпеки в часи конфлікту» за підтримки програми МАТРА від уряду Нідерландів, що реалізується ГО «Інтерньюз-Україна».
За матеріалами сайту http://osvita.mediasapiens.ua
Сьогодні - День свободи слова в Інтернеті
Сьогодні, 12 березня, відзначається Міжнародний день свободи слова в Інтернеті.
Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/politics/761282-sogodni-den-svobodi-slova-v-interneti.html
Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/politics/761282-sogodni-den-svobodi-slova-v-interneti.html
Немає коментарів:
Дописати коментар